Головна » Здоров'я від А до Я » Комунальна гігієна » Державний санітарний нагляд в області санітарної охорони грунту й очищення населених місць

Державний санітарний нагляд в області санітарної охорони грунту й очищення населених місць

Санітарна охорона грунту передбачає: проведення заходів щодо запобігання її забруднення побутовими і промисловими твердими і рідкими відходами, мінеральними добривами, пестицидами та іншими екзогенними хімічними речовинами; нагляд за правильним пристроєм, змістом іексплуатацією споруд по знешкодженню, ліквідації та утилізації відходів; контроль за застосуванням безпечних методів рекультивації земель та раціональним їх використанням.

При проведенні поточного та попереджувального санітарного нагляду в областісанітарної охорони грунту населених місць лікар-гігієніст керується законодавчими та офіційними документами.

Попереджувальний санітарний нагляд в області санітарної охорони грунту й очищення населених місць включає участь лікаря-гігієніста:

1) у відведенні земельних ділянок під будівництво споруд для збору, видалення, знешкодження та утилізації твердих і рідких побутових відходів;

2) в оцінці схем санітарної очистки населених місць;

3) в санітарній експертизігенеральної схеми очищення населених місць;

4) у експертизі проектів будівництва спеціалізованих автогосподарств, споруд для знешкодження та утилізації твердих і рідких відходів, в контролі ходу будівництва та прийняття зазначених об'єктів уексплуатацію;

5) у погодженні гранично допустимих рівнів внесення та умов використання пестицидів;

6) у відведенні земельних ділянок для складів пестицидів і мінеральних добрив, майданчиків для протруювання зерна, пунктів обробкиавто-і авіатранспорту;

7) в експертизі проектів складів для зберігання хімічних засобів захисту рослин і споруд по їх знешкодженню, в нагляді за їх будівництвом і прийманням в експлуатацію.

Однією з основних задач попереджувальногосанітарного нагляду є вибір земельної ділянки під будівництво споруд по збору, зберігання, видалення, знешкодження та утилізації відходів. Він передбачає вирішення трьох основних завдань:

1) оцінка достатності площі відведеної земельноїділянки;

2) з'ясування можливості встановлення СЗЗ необхідних розмірів між зазначеними спорудами і житловими (громадськими) будівлями і водозабірними спорудами;

3) оцінка придатності земельної ділянки по грунтовим і гідрогеологічнимумовами (вид грунту, її фільтраційна здатність, рівень залягання грунтових вод, в окремих випадках - напрямок і швидкість грунтового потоку).

Оцінюючи схему санітарної очистки населеного пункту, лікар-гігієніст перш за все повинен знати ступінь йогоблагоустрою, а саме наявність або відсутність каналізації, тому що від цього залежатиме вибір одного з трьох можливих варіантів видалення твердих і рідких відходів:

1) у повністю каналізованому населеному пункті всі рідкі і частково подрібненітверді відходи сплавляють по каналізаційній мережі, а для видалення більшості твердих відходів використовують вивізне систему (санітарна очистка);

2) у частково каналізованому населеному пункті для видалення рідких відходів з каналізованому частині міставикористовують каналізацію, а з неканалізованому частини - вивізне систему (асенізації); для видалення твердих відходів з усієї території міста - вивізне систему (санітарна очистка);

3) в Нека-лізованной населеному пункті для видалення як твердих, так ірідких відходів використовують вивізне систему, тобто санітарну очистку і асенізації.

Стосовно до прийнятої схемою санітарної очистки населеного пункту лікар-гігієніст оцінює розрахункову потребу в установках зі збирання, тимчасового зберігання, видалення тазнешкодження відходів.

Основним завданням попереджувального санітарного нагляду в галузі са ¬ нитарно охорони грунту й очищення населених місць є проведення експертизи проектів генеральної схеми очищення населених місць. У практиці лікаря-гігієністаможливі дві ситуації: 1) експертиза самостійного проекту генеральної схеми очищення; 2) експертиза проекту генеральної схеми очищення як окремого розділу у складі проекту планування та реконструкції населеного пункту. Найчастіше лікар-гігієніст контролюєорганізацію та впровадження планово-регулярної системи очистки. Якщо в першому випадку лікар-гігієніст повинен оцінити правильність організації санітарної очистки, то в другому - йому необхідно взяти активну участь в її впровадженні.

Загальна схема роботи, якоїповинен дотримуватися лікар-гігієніст під час експертизи проекту генеральної схеми очищення населеного пункту, включає кілька етапів.

1. Перевірка повноти представлених матеріалів. (Проект генеральної схеми очищення складається з пояснювальної записки,графічного матеріалу та додатків).

2. Підбір та ознайомлення з офіційними діючими нормативними документами, на підставі яких проводиться санітарна експертиза.

3. Ознайомлення з паспортними даними проекту: назва,організація-розробник, автори, рік розробки.

4. Ознайомлення з характеристикою населеного пункту (чисельність населення, стан житлового фонду, його благоустрій, кількість і потужність громадських установ, підприємств громадського харчування такомунального обслуговування, загальна площа тротуарів та проїзної частини доріг), природними і кліматичними показниками (середньорічна температура, кількість опадів, рельєф місцевості, рівень стояння грунтових вод, наявність непридатних для землеробства територій),показниками захворюваності населення кишковими інфекціями і гельмінтозами. Цей попередній етап роботи необхідний для ознайомлення з санітарної ситуацією в населеному пункті і прийняття ефективних та обгрунтованих рішень по впровадженню заходів санітарноїочищення.

5. Обгрунтування системи видалення з території населеного пункту твердих і рідких відходів.

6. Оцінений порядку впровадження планово-регулярної системи очистки. Генеральна схема повинна включати порядок впровадження планово-регулярного очищеннянаселеного пункту, черговість охоплення території і календарні терміни. У першу чергу слід передбачити впровадження очищення в районах міста з багатоповерховою забудовою і великою щільністю населення, а також у районах міста з підвищеною захворюваністю кишковимиінфекціями і гельмінтозами.

7. Перевірка розрахунків кількості твердих відходів, що утворюються на території, охопленій планово-регулярної системою очищення. При перевірці розрахунків користуються середніми і диференційованими нормами накопичення відходів. Підсередньою нормою слід розуміти середня кількість побутових відходів, що накопичуються в населеному пункті в розрахунку на 1 жителя в рік незалежно від умов утворення. Диференційована норма враховує умови накопичення твердих побутових відходів і являє собоюто їх кількість, яка накопичується протягом року на даному об'єкті на одну розрахункову одиницю (1 особа для житлових будинків, 1 ліжко - в лікарні і т. д.).

Середні норми накопичення використовують при розрахунку потреби в спеціалізованому автотранспорті, дляобгрунтування площі території для місць знешкодження, утилізації та ліквідації відходів, при визначенні розмірів фінансових витрат для здійснення заходів по санітарній очистці та т. п. Диференційовані норми накопичення використовують при організаціїсанітарної очистки на конкретних об'єктах, а також при розрахунках за виконану роботу з видалення відходів. У великих містах середня норма накопичення твердих відходів становить від 05 до 08 м3 на рік на 1 жителя.

8. Оцінка вибору способів знешкодження,ліквідації та утилізації твердих відходів. При виборі способів знешкодження відходів лікар-гігієніст повинен дотримуватися наступних гігієнічних принципів: ліквідація неорганізованих звалищ, влаштування організованих методів очищення (вдосконалені звалища,поля компостування), утилізація та знешкодження відходів промисловими методами (сміттєпереробні та сміттєспалювальні заводи).

9. Гігієнічна оцінка обладнання та пристрої окремих споруд по знешкодженню та ліквідації твердихвідходів. При здійсненні цього етапу експертизи необхідно перш за все перевірити відповідність кількості вступників на знешкодження відходів продуктивності споруди.


Слід пам'ятати про необхідність включення в проект санітарноїочищення населеного пункту заходів з консервації та подальшої рекультивації звалищ або вдосконалених полігонів для твердих побутових відходів. Після того як вичерпалася продуктивність полігону, за відсутності чіткої й економічно реальної схеми йогозакриття він може представляти істотну епідемічну та екологічну небезпеку, стати джерелом поширення інфекцій, надходження в об'єкти навколишнього середовища різних хімічних забруднювачів. Тому при закритті звалища необхідно:

1)негайно припинити експлуатацію полігону при його заповненні на повну потужність у відповідності з проектом;

2) ліквідувати осередки самозаймання сміття;

3) перекрити поверхні і бічні стінки звалища, що складаються зі сміття, шаром грунтутовщиною не менше 15-2 м;

4) провести рекультивації-ційних (відновні) заходи лісогосподарського напрямку;

5) організувати моніторинг (спостереження) за санітарним станом звалища після закриття і об'єктів навколо неї.

Оскільки гуміфікація органічних речовин у товщі звалища і знешкодження спороутворюючих форм патогенних мікроорганізмів можуть тривати 20-25 років, доцільно на території звалища створювати лісові масиви з перспективою організації рекреаційних таландшафтних зон.

Важливим моментом поточного санітарного нагляду є організація контролю за звалищем і навколишньою територією, як в процесі експлуатації об'єкта, так і після його закриття. Контроль за звалищем виробляють за чотирма напрямками:

1) емісія газоподібних речовин (якісний склад викидів; газовий склад грунту, тобто склад грунтового повітря за межами звалища; якість атмосферного повітря навколо звалища;

2) стоки (кількість фільтрату, утвореного на фундаменті звалища;кількість поверхневих стоків, що відводяться з її території; якісний склад поверхневих стоків; якісний склад фільтрату після очищення на локальних очисних спорудах);

3) вода (якість грунтової води і води поверхневих водойм замежами звалища);

4) усадка (ступінь і швидкість усадки відходів після закриття звалища).

Відносно новим як у світовій практиці, так і в Україні є метод так званої санації звалищ, коли розкопуванням видаляють вміст старих,відпрацьованих звалищ (без остаточного покриття або при його наявності) з метою підготовки ділянки під нове будівництво і видобуток корисного матеріалу (чорних і кольорових металів, пластику, гуми та ін.) Дефіцит придатних територій для будівництва нових звалищє однією з причин інноваційного процесу санації закритих для складування відходів звалищ. Переваги цього методу:

1) повна ліквідація звалища, рекультивація землі для повторного використання;

2) підвищення технічного рівнязвалища відповідно до сучасних стандартів;

3) зменшення розмірів звалища з метою зменшення її впливу на навколишнє середовище;

4) можливість попередити витрати, пов'язані з організацією моніторингу впливу звалища на навколишнєсередовище;

5) утилізація продуктів біодеструкції органічних речовин, які можна використовувати як покриття для звалища.

Метод санації, з успіхом використовується в країнах з перехідною економікою, потребує гігієнічному обгрунтуванні тарозробці нормативних документів щодо санітарно-епідеміологічної безпеки праці персоналу та охорони навколишнього середовища.

Контроль за збором, зберіганням та видаленням твердих відходів покладено на установи комунального господарства,житлово-експлуатаційні контори та органи внутрішніх справ. Органи міліції через апарат дільничних уповноважених повинні проводити щоденний нагляд за утриманням вулиць, площ, ринків, парків, стадіонів і інших місць громадського користування, а також за санітарнимстаном домоволодінь. Лікар-гігієніст вибірково знайомиться з етапами очищення, збирає фактичний матеріал для розробки заходів, спрямованих на раціоналізацію системи збору, зберігання та видалення відходів, і обгрунтовує пропозиції, що виносяться на затвердженняміськими чи обласними виконкомами.

Поточний санітарний нагляд здійснюють відповідно до річного плану робіт, затвердженим головним державним санітарним лікарем району. Високоефективне проведення поточного санітарного нагляду за санітарноїочищенням населених місць передбачає:

  • контроль за проведенням заходів з удосконалення санітарної очистки населених місць (організація або розширення охоплення населеного пункту планово-регулярної системою очищення, поліпшення забезпеченостісміттєзбірниками і спеціалізованим автотранспортом, впровадження ефективних методів знешкодження та утилізації відходів, організація нагляду за заходами з очищення населених місць і проведення санітарно-освітньої роботи);
  • своєчаснупостановку перед місцевими органами влади питань поточного або перспективного планування заходів по удосконаленню санітарної очистки населеного пункту;
  • адміністративний вплив на службових осіб та домовласників.
  • Споруди длязнешкодження та утилізації відходів (третій елемент очищення) є обов'язковими комунальними об'єктами, за якими лікар-гігієніст повинен здійснювати поточний санітарний нагляд. екомендуются такі строки відвідування цих споруд: компостних установок длякомпостування в сільській місцевості - двічі на рік (жовтень і квітень для 1 і 2-го кліматичних районів); полів асенізації, удосконалених звалищ, біотермічних камер, полів компостування, скотомогильників, спеціалізованих автотранспортних господарств - 1 раз вквартал; сміттєпереробних заводів, механізованих установок для переробки сміття, сміттєспалювальних станцій, утилізаційних заводів, зливних станцій, базисних складів вторинної сировини -1 раз на місяць.

    Поточний санітарний нагляд за спорудами познешкодження та утилізації відходів включає: 1) перевірку правильності пристрої і експлуатації обладнання, 2) відбір проб знешкоджених відходів та контроль за ефективністю їх знешкодження (компост можна дозволити до використання при колі-титрі, що дорівнює 1 івідсутності життєздатних яєць гельмінтів), 3) вивчення впливу споруд з утилізації та знешкодження відходів на навколишнє середовище; 4) контроль за умовами праці і станом здоров'я обслуговуючого персоналу.

    На удосконалених звалищах повинно бути передбачено складування відходів на спеціально підготовленій водонепроникної основі товщиною не менше 05 м з матеріалів з коефіцієнтом фільтрації 10 "5 см /с. Таким вимогам відповідають глина, суглинки, піщаник або кам'янисті породи без тріщин. Якщо грунту ділянки, відведеного під вдосконалену звалище, водопроникні, створюють штучну основу з привізного матеріалу з подальшим його ущільненням. На підготовлену основу вивантажують відходи, розрівнюють їх бульдозером, щоб утворився шар товщиною 02-03 м, і ущільнюють. На ущільнений шар відходів вивантажують наступний шар. Загальна висота робочого шару відходів не повинна перевищувати 2 м. абочій шар відходів перекривають проміжним ізоляційним шаром грунту висотою не менше 025 м.

    Як матеріал для ізолюючого шару доцільно використовувати добре ущільнені суглинні і супіщані грунти з вологістю 30 -50%. Можна застосовувати також будівельне сміття і шлак. На проміжний ізолюючий шар грунту складують наступний робочий шар відходів товщиною 2 м. Загальна кількість шарів відходів залежить від запроектованої потужності звалища. Проміжний ізолюючий шар грунту насипають не пізніше, ніж через добу від початку відсипання робочого шару відходів, а в холодний період року - через 3 доби.

    Тривалість знешкодження та мінералізації відходів у верхніх шарах звалища складає 15-20 років після її закриття. Орієнтовні розміри земельної ділянки вдосконаленою звалища - 002-005 га на 1000 т відходів на рік. СЗЗ повинна бути не менше 500 м.

    При поточному санітарному нагляді за полями компостування лікар-гігієніст повинен контролювати наявність огородження території водовідвідними каналами для захисту від зливових і талих вод, наявність та розміри СЗЗ, спосіб ліквідації неутилізованих частини відходів.

    Штабелі твердих відходів розміщують паралельними рядами на відстані 3 м один від іншого. Під'їзди до них повинні бути шириною 6 м і мати тверде покриття. В основу штабелів побутових відходів укладають вологоємним матеріали для затримання рідини, що утворюється в процесі компостування. Відходи слід укладати без ущільнення.




    © При використанні даного матеріалу посилання на MedicLab обов'язкове