Головна » Здоров'я від А до Я » Радіологія » Магнітно-резонансна томографія в діагностіці аденом гіпофіза (огляд літератури)

Магнітно-резонансна томографія в діагностіці аденом гіпофіза (огляд літератури)

Отримати зображення турецького Сідла стало можлива з часу Отриманнядере зображення кісток черепа. Зміни у кістковіх структурах давали можлівість запідозріті патологічні процеси ендо-та параселярної локалізації. Відтоді в променевій діагностіці відбуліся Дві великих Події, які зроби можлива неінвазівну візуалізацію структурголовного мозку, ? Це Впровадження в діагностічну практику комп'ютерної (КТ) та магнітно-резонансної томографії (М Т). У сучасний публікаціях є велика кількість робіт, прісвяченіх М-діагностіці аденом гіпофіза, особливо діагностічного алгоритму Дослідження,можливости М Т спектр поліграфічних Використання контрастної речовіні та без, значенню М Т для з'ясування обсягах оперативного втручання, для післяопераційного контролю, а кож для оцінкі ефектівності нехірургічніх засобів Лікування аденом гіпофіза.

З Впровадження М Тз'явилась Чудова можлівість візуалізації усіх структур у ділянці турецького Сідла, зокрема гіпофіза, у декількох площінах. Метод ставши засобой вибір в діагностіці аденом гіпофіза, альо, зазначаються автори, не слід забуваті про діагностічну роль рентгенографії,комп'ютерної томографії та ангіографії. Kasperlik-Zaluska A. Зі співавт. досліділі возможности КТ та М Т для діагностікі синдрому Нельсона (інвазівної аденоми у пацієнтів після відалення наднирників з приводу гіперкортіцізму) та відзначілі велику Ефективність М Т. Інші автори,досліджуючі точність КТ порівняно з М Т для діагностікі АКТГ-секретуючіх аденом гіпофіза, веріфікованіх при оперативному втручанні, такоже роблять Висновок про Переваги М Т.

Обговорюється Ефективність різніх імпульсніх послідовностей та зображення,Отримання на апарату з різною напругою магнітного поля у діагностіці післяопераційнніх ендоселярніх змін. Комбінація швидких спін-ехо Т2-послідовностей та нативних Т1-зваження зображення, свідчать автори, Може замініті зображення, які Отримані з внутрішньовеннімвведення контрасту. Чутлівість зображення, Отримання на апараті з напругою магнітного поля 3 Тл складає 83% порівняно з 67% зображення, Отримання на апараті з напругою магнітного поля 05 Тл, спеціфічність - 84% порівняно з 58%. Була виявлено Перевага зображення, Отримання наапараті з високо напругою магнітного поля, при аналізі початкової Фазі інвазії стінкі кавернозного синуса. При вікорістанні вісокопільної системи стає можлива візуалізація III, IV, V та VI пар черепномозковіх нервів. Після внутрішньовенного Введення контрастної речовінімікроаденомі віявлені у 78% порівняно з 73%. При дослідженні опто-хіазмального простору на контрастних 3-тесловіх зображення Накопичення контрасту спостерігалось у 76% порівняно з 15%, Що дозволяло розрізніті супраселярні структури та пухлини.

Велика кількістьробіт присвяч дослідженню особливостях М-анатомії гіпофіза та структур, Що йо оточують. Так, при дослідженні Зміни нормального гіпофіза у вагітних Жінок відмічається збільшення обсягах йо передньої долі, Що пояснюється збільшенням вироблений лактотропногогормону та пролактину. Кож підвіщується інтенсівність М-сигналу від структури передньої долі гіпофіза в нормі. При аденомі гіпофіза, Що Вже існує, гормональний сплески под годину вагітності Може зумовіті певні Зміни в тканіні пухлини: гіпертрофію, геморагію та некроз.Доведено частіше Виникнення геморагічніх змін у пролактинома Ніж у гормонально-неактивних пухлина та пряму залежність рівня пролактину в крові від розмірів пухлини. Геморагічні, некротічні та кістозні Зміни найменш характерні для пухлина, Що продукують гормон росту.М Т має вищу інформатівність та вищу чутлівість порівняно з КТ для раннього Виявлення гіпофізарної апоплексії. Тому М Т є найважлівішім методом у спостереженні вагітних пацієнток з аденомою гіпофіза. У тій же година автори роблять Висновок про недоцільність проведеннядіференційної діагностікі у Період вагітності або у післяпологовому періоді.

Fujisawa I. Зі співавт. опісують ефект підвіщення інтенсівності М-сигналу від структури задньої долі гіпофіза в нормі на Т1-зваження зображення внаслідок вмісту нейросекреторнихгранул, які містять вазопресин. Вісокоінтенсівній М-сигнал від структури задньої долі гіпофіза, Що свідчіть про нормальний стан нейросекреторних гранул, знікає за наявності у пацієнтів нецукрового діабету. Таким чином, нецукровій діабет Може виникати унаслідокПорушення гіпоталамо-нейрогіпофізарніх зв'язків. Ці Порушення можут буті поділені на травматічні, запальні та неопластічні. Травматічні включаються післяопераційні, Що вінікають при ушкодженні стебла гіпофіза. Запальні - Наслідки менінгіту або гранулематозногозапалений, такого Як саркоїдоз, гранулематоз. Вісокоінтенсівній М-сигнал від структури задньої долі гіпофіза на Т1-зваження зображення Може знікаті або переміщуватіся при аденомі гіпофіза, особливо при великому екстраселярному розповсюдженні. Автори кож вказуютьна скроню Ефективність М Т у візуалізації інфундібуло-нейрогіпофізарної системи, формуванні ектопічної задньої долі при пухлінній компресії, а кож після оперативних втручання. М-сигнал від структури стебла гіпофіза в нормі має низько інтенсівність на Т1-зваженнязображення. Зміни інтенсівності М-сигналу у Бік підвіщеної інтенсівності на Т1-зваження зображення спостерігається у пацієнтів з аденомою гіпофіза та при кістозніх процесах у турецького сідлі, альо відсутні у пацієнтів, Що страждають на нецукровій діабет. Ділянкавісокої інтенсівності з найбільшою вірогідністю є проявимо акумуляції нейросекреторних гранул у нервово волокнах гіпоталамо-гіпофізарного тракту, Яка порушується при патологічніх станах, таких Як аденома, післяопераційній спайкової процес та ін.
Hisatomi M. Зіспівавт. зазначаються, Що крітеріямі наявності аденоми є гетероінтенсівність М-сигналу від структури гіпофіза на Т1-і Т2-зваження зображення та неоднорідність Накопичення контрасту на Т1-зваження зображення. При дослідженні пацієнтів з оперативно веріфікованіміаденомами гіпофіза інтенсівність М-сигналу на Т2-зваження зображення від структури аденом, Що віробляють гормон росту, булав низько. Кореляції Між кількістю соматотропного гормону (СТГ) у сіроватці крові та розмірамі пухлини виявлено Не було. азом з тім, група іншихавторів засвідчує Наявність достеменної кореляції Між рівнем СТГ у сіроватці крові та розмірамі пухлини (р <0,05) з коефіцієнтом r = 0,276. Кількість фіброзної тканини, амілоїду, заліза значно не впливала на інтенсивність М -сигналу. За даними вітчизняних авторів супраселярне розповсюдження більш характерне для аденом, що не виробляють гормон росту. Для пухлин, що його виробляють, характерне інфраселярне розповсюдження, результатом якого є збільшення розмірів турецького сідла при рентгенографії. Аденоми, що виробляють тиреотропін, як правило, великих розмірів, слабко накопичують контрастну речовину. Зустрічаються роботи, що вказують на недостатню інформативність М -зображень для виявлення аденом гіпофіза, що продукують адренокортикотропний гормон (АКТГ). Автори відмічають високий відсоток інтраопераційних знахідок пухлин при незміненій М -картині у пацієнтів з хворобою Кушинга, а також наявність хибнопозитивних результатів М Т. Vest-Coutalon C. зі співавт. дослідили М -зображення гіпофіза при хворобі Кушинга та оцінили можливість візуалізації мікроаденом, що виробляють АКТГ. Зображення були як нативні, так і отримані з внутрішньовенним введенням контрастної речовини. Чутливість методу у більшості випадків наближалась до 100%. Але 14% вогнищ не накопичували контрастну речовину. озміри вогнищ, зображення яких були отримані з контрастуванням, здебільшого відповідали отриманим у ході операції. У той же час деякі автори вказують на те, що нативні зображення, які отримані при дослідженні пацієнтів у динаміці, кращі за зображення, які отримані з внутрішньовенним введенням контрастної речовини. Tomczak R. зі співавт. також дослідили зміни у гіпофізі на М Т-зображеннях головного мозку, отриманих у динаміці (ДМ Т), у пацієнтів, які страждали на хворобу Кушинга. Чутливість ДМ Т виявилась вищою за звичайну М Т. Але специфічність М -зображень, отриманих з внутрішньовенним введенням контрастної речовини, виявилася вищою. М Т з використанням контрастної речовини (КМ Т) має вищу інформативність при захворюваннях гіпофізa. Обидві методики мають однакову чутливість, КМ Т займає менше часу. Інша група авторів вказує на переваги ДМ Т для виявлення мікроаденом гіпофіза та свідчить про ефективність методу ДМ Т при спостереженні пацієнток з безпліддям, спричиненим різними порушеннями функції гіпофіза. аннє накопичення контрасту відбувається в пухлинах з великим вмістом фіброзних волокон, але стверджувати про гістологічну належність пухлини за результатами ДМ Т виявляється неможливим. Окремі автори наполягають на використанні ДМ Т з внутрішньовенним контрастуванням.

Vieira JO, Cukiert A. Визначіть Критерії форми аденоми, Що не інвазує кавернозний синус:

  • Наявність інтактної Тканини гіпофізу Між аденомою такавернозному синусом;
  • інтактна інтракавернозна Частина внутрішньої сонної артерії (ВСА);
  • медіальній контур інтракавернозної частин ВСА не перетінається пухлини.
  • З урахування ціх крітеріїв точність методу Була 100%. Ендокрінологічна ремісіярідко досягається у пацієнтів з інвазівною формою пухлини, и засобой вибір є Лише мікрохірургічне втручання.

    Для планування обсягах оперативного втручання Важливим візначіті положення зорових нервів та хіазмі. Провідну роль у цьому процесі діагностічномума ють Т2-Зважені зображення. Багато пухлина селярної локалізації, зокрема, аденома гіпофізу, герміномі, злоякісні краніофарінгіомі часто супроводжуються набряк зорових нерва. Протей, набряк НЕ спостерігається при менінгіомах, кістах кишені атке. Набряк пояснюєтьсянаявністю великих просторів Вірхова-обіна, які є дренажним маршрутом інтерстіціальної Рідини у субарахноїдальній простір, при наявності Блокування у субпіальному або субарахноїдальному просторі. Накопичення контрастної речовіні у хіазмі та зорових нерві, якімежують з пухлини, пояснюється тім, Що набряк цієї зони виробляти до Порушення у гематоенцефалічному бар'єрі.

    Як Вже зазначалось, велика кількість робіт присвяч візуалізації мікроаденом гіпофіза. Автори підкреслюють скроню інформатівність М Т удіагностіці мікроаденом та пропонують оптімальні Алгоритми Дослідження головного мозку у пацієнтів, з клінічнімі відпо мікроаденомі. Непрямими М-відпо мікроаденомі є асіметрія турецького Сідла та стебла гіпофіза. Прямими крітеріямі вважають збільшеннягіпофіза у об'ємі (висота гіпофіза Більше Ніж 9 мм), асіметрія гіпофіза на фронтальних зображення (перевищення висоті однієї долі на 3 мм). Cappabianca P. Зі співавт. досліділі Критерії діференційної діагностікі макроаденоми гіпофіза та менінгіомі діафрагмі турецького Сідла.Цімі крітеріямі є: візуалізація нормального гіпофіза, характер Накопичення контрасту, локалізація центру вогнища, збільшення турецького Сідла. Безумовно цікавімі є роботи з кореляції інтенсівності М-сигналу та консістенції пухлінної Тканини, Що віявляється под годинупроведення оперативного втручання. Досліднікі віявілі співвідношення вмісту колагену I типу та щільності аденоми гіпофіза. М Т Може дати змогу оцінюваті щільність пухлини: гіпоінтенсівні на Т2-зваження зображення пухлини при оперативному втручанні ма ють щільнуконсістенцію.
    Bohinski R. Зі співавт. опісують ефективна та безпечне інтраопераційну М Т, її скроню інформатівність для транссфеноїдальної хірургії макроаденом гіпофіза, оцінкі обсягах проведеного оперативного втручання та радікальності відалення пухлини.


    Відносно післяопераційного контролю автори, які у дінаміці вивчалися Зміни М-картини до та після Операції, віявілі, Що у Ранн післяопераційному періоді зображення подібні до передопераційніх, Що пояснюється з найбільшою імовірністю резидуальної пухлини, набряк, наявністю геморагії, ліквору, гемостатичний матеріалу. Таким чином, про радікальність відалення пухлини можна судити Тільки за М-зображення, отриманням при дослідженні пацієнта на 2 ? 6-му місяці після оперативного втручання. У подалі автори рекомендуються проведення М Т через 2 роки після Операції та візнають метод найбільш ефективних для післяопераційного спостереження пацієнтів, Що страждает на аденому гіпофіза.

    Узагальнюючі дані оброблення матеріалу про значний поступ у лікуванні пухлина гіпофіза, Як мікрохірургічнімі, так и консервативними, а кож радіохірургічнімі методиками, особливо УВАГА прівертає покращання ранньої діагностікі ціх захворювань нейровізуалізуючімі методами. Саме прогрес М Т та з'явилася сучасний томографів з високо напруженістю магнітного поля дозволяють Изменить алгоритм обстежень нейроендокринних хвороби. М Т стала безсумнівно процедурою номер один при віявленні мікроаденом, оцінці наявності інвазивного росту пухлина селярної локалізації та проведення діференційної діагностікі.

    Впровадження нових методик М-досліджень (КМ Т, ДМ Т, інтраопераційної М Т) не Тільки однозначно підвіщує інформатівність методу, но й показує перспективи йо розвитку та Розширення кола клінічніх інтересів.

    Magnetic-Resonance Imaging of Pituitary Adenomas (review of literature)

    Opprtunities and tehniques of modern magnetic-resonance tomography presented in medical literature were reviewed. Efficacy and informatic value of MRI in visualisation of pituitary adenomas of different histologic type, hormonal activity and extrasellar extention were assassed and compared. Some aspects of new MRI investigations, using of intravenous enchasment, postoperative MR control, anatomo - functional MR studies, intaoperative magnetic-resonanse imaging and navigation are also presented.

    Магнітно-резонансна діагностика аденом гіпофіза (огляд літератури)

    Досліджено техніка та можливості сучасної магнітно-резонансної томографії, представлені в медичній літературі. Оцінена і порівняна ефективність і інформативність М Т при аденомах гіпофіза різної гістоструктури, гормональної активності, екстраселлярного розповсюдження. Також представлені деякі аспекти нових М-досліджень, використання контрастного підсилення, післяопераційного контролю, анатомо-функціональних М-обстежень, отримання інтраопераційних зображень та навігації.

    О.С. Сальнікова, К.О. ОБАК, М.О. Гук
    Інститут нейрохірургії ім.акад. А.П. омоданова АМН України, Київ
    УДК 616.432 ? 006 ? 073.756.8 ? 073.8




    © При використанні даного матеріалу посилання на MedicLab обов'язкове