Езофагіт (Oesophagitis)

Езофагіт (Oesophagitis) - запалення стравоходу. Часта регургітація кислого шлункового соку може привести до розвитку найбільш частої різновиди езофагіту - рефлюкс-езофагіту (reflux oesophagitis), який може одночасно супроводжуватися утворенням грижі стравохідного отвору діафрагми. Основними симптомами езофагіту є: печія, регургітація гіркоти із стравоходу в порожнину рота і в деяких випадках утруднення акту ковтання; до ускладнень езофагіту зазвичай відносяться: кровотеча, звуження (стриктура) стравохідного каналу, виразка стравоходу та освіта стравоходу Баретт. В процесі лікування езофагіту використовуються антацидні лікарські препарати та лікарські речовини, що зменшують секрецію кислоти в шлунку; хворому треба домогтися зменшення своєї ваги, а також уникати нахилів і згинань тулуба. У запущених випадках показано хірургічне лікування. Причиною розвитку корозійного езофагіту (corrosive oesophagitis) зазвичай є потрапляння в стравохід небудь їдкої кислоти або лугу. Часто езофагіт буває настільки важким, що може привести до прориву стравоходу або до його значного звуження. В процесі лікування хворому призначаються антибіотики, крім того, він не повинен приймати їжу через рот. Згодом може виникнути необхідність в оперативному розширенні утворилася стриктури. Інфекційний езофагіт (infective oesophagitis) зазвичай викликається грибками Candida і розвивається в ослаблених хворих (особливо після тривалого лікування антибіотиками, кортікостереідамі або імунодепресантами), проте іноді може бути пов'язаний з попаданням в організм людини вірусів (таких як цитомегаловірус або вірус герпсса).




© При використанні даного матеріалу посилання на MedicLab обов'язкове