Тіоацетазон

Назва: Тіоацетазон (Thioacetazonum)

Фармакологічна дія: Тіоацетазон володіє бактеріостатичної (перешкоджає розмноженню бактерій) активністю щодо мікобактерій туберкульозу (збудника туберкульозу) і збудника лепри. Однак у зв'язку з відносно високою токсичністю його застосовують обмежено: призначають зазвичай в поєднанні з ізоніазидом, фтивазид, пара-аміносаліцилової кислотою, стрептоміцином і іншими протитуберкульозними препаратами для підвищення терапевтичного ефекту і зменшення можливості появи резистентних (стійких) форм мікобактерій туберкульозу. Поєднувати з етіонамідом не рекомендується у зв'язку з перехресною стійкістю (стійкістю до основних і допоміжних засобів лікування туберкульозу) мікобактерій.

Показання до застосування: Застосовують головним чином при туберкульозі слизових і серозних оболонок (оболонок тіла, що вистилають внутрішні органи), лімфаденітах (запаленні лімфатичного вузла), скрофулодерма (туберкульозі шкіри), специфічних свищах (каналах, що з'єднують порожнини тіла або повні органи із зовнішнім середовищем, або між собою, утворилися в результаті запального процесу, викликаного міко-бактеріями туберкульозу).
При туберкульозному менінгіті (запаленні оболонок мозку внаслідок туберкульозу) не призначають.
У ряді випадків тіоацетазон надає лікувальну дію при лепрі, найбільш ефективний в ранніх стадіях захворювання.

Спосіб застосування: Препарат приймають всередину після їжі; запивають склянкою чаю, води, молока.
Добова доза для дорослих 0,1-0,15 г (0,05 г 2-3 рази на день), для хворих старше 60 років і масою тіла менше 50 кг - по 0,1 г на добу. Дітям призначають по 0,0005-0,001 г (0.5-1,0 мг) на 1 кг маси тіла на добу (не більше 0,05 г на добу).
При лікуванні туберкульозних емпієма (скупчення гною в будь-якому органі або порожнини організму внаслідок запального процесу, викликаного мікобактеріями туберкульозу) іноді застосовують 1% стерильну суспензія тіоацетазон (в олії, гліцерині, ізотонічному розчині натрію хлориду).

Побічні дії: При лікуванні тіоаіетазоном можливі головний біль, нудота, дерматити (запалення шкіри), погіршення апетиту. У рідкісних випадках при великих дозах розвиваються альбумінурія (білок у сечі), гепатит (запалення тканини печінки), іноді лейкопенія (зниження рівня лейкоцитів в крові), тромбоцитопенія (зменшення кількості тромбоцитів у крові), агранулоцитоз (різке зниження числа гранулоцитів в крові), анемія (зниження вмісту гемоглобіну в крові). Можуть з'явитися альбумінурія, циліндрурія (виділення з сечею великої кількості білкових "зліпків" з ниркових канальців, як правило, свідчить про захворювання нирки), ураження печінки.
Лікування тіоацетазон повинно проводитися під ретельним лікарським наглядом з систематичним контролем функції нирок, печінки, стану кровотворної системи. При появі білка в сечі, виражених алергічних реакцій, наростаючою анемії, жовтяниці, при починається агранулоцитозі та інших виражених побічних явищах препарат відміняють.

Протипоказання: Порушення функції печінки та нирок, захворювання кровотворної системи.
При лікуванні лепри не слід тіоацетазон комбінувати з діафенілсульфоном.

Форма випуску: Таблетки по 0,025 і 0,05 г в упаковці по 100 штук.

Умови зберігання: Список Б. У сухому, захищеному від світла місці.

Синоніми: Тібон, Амбатізон, Бензотіозон, Контебен, Діазан, Мівізон, Паразон, Тебетіон, Тіоміцід, Тібіон, Тібізан, Тізон, Туберказон, Тубігал, Вітазон.

Увага! Перед використанням препарату Тіоацетазон ви повинні проконсультуватися з лікарем. Дана інструкція із застосування наведена у вільному перекладі і призначена виключно для ознайомлення. Для отримання більш повної інформації просимо звертатися до анотації виробника.




© При використанні даного матеріалу посилання на MedicLab обов'язкове