Ліпразиду

Назва: Ліпразиду (Liprazidum)

Фармакологічна дія: Ліпразиду - комплексний лікарський препарат, групи антигіпертензивних засобів. Препарат має виражену діуретичну та гіпотензивну дію. До складу препарату входять два активних компоненти - лізиноприл і гідрохлортіазид. Механізм дії та терапевтичні ефекти препарату засновані на фармакологічні властивості активних компонентів, що входять до його складу.
Лізиноприл - лікарська речовина групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту. Механізм дії препарату заснований на його здатності пригнічувати активність ангіотензинперетворюючого ферменту, уповільнювати перетворення ангіотензину I в ангіотензин II і знижувати рівень альдостерону. Лізиноприл призводить до зменшення загального периферичного опору судин, знижує системне і коронарне артеріальний тиск. Лізиноприл зменшує переднавантаження на серце і практично не впливає на частоту серцевих скорочень і хвилинний об'єм крові.

Гідрохлортіазид - лікарська речовина групи тіазидних діуретиків. Препарат посилює діурез, за ??рахунок здатності зменшувати реабсорбцію води та електролітів у дистальних канальцях нирок. За рахунок діуретичної дії гідрохлортіазид зменшує об'єм циркулюючої крові і робить деякий гіпотензивну дію.
Активні компоненти препарату доповнюють і посилюють терапевтичні ефекти один одного.
Після перорального застосування активні компоненти препарату добре абсорбуються у шлунково-кишковому тракті. Максимальна плазмова концентрація лізиноприлу досягається через 6-7 годин після прийому препарату, гідрохлортіазиду - 1,5-3 години. Біодоступність лізиноприлу значно відрізняється в залежності від індивідуальних особливостей пацієнтів (від 25 до 50%), біодоступність гідрохлортіазиду - 60-80%. Лізиноприл не метаболізується в організмі. Виводяться активні компоненти препарату переважно нирками в незмінному вигляді. Період напіввиведення лізиноприлу становить близько 12,6 годин.
Терапевтичний ефект препарату розвивається через 60 хвилин після перорального застосування і зберігається протягом 24 годин.

У пацієнтів з порушенням функції нирок і кліренсом креатиніну менше 30мл/мін відзначається клінічно значне збільшення періоду напіввиведення лізиноприлу і гідрохлортіазиду.
Активні компоненти препарату частково проникають через гематоплацентарний бар'єр, гідрохлортіазид виділяється з грудним молоком.

Показання до застосування: Препарат застосовується для терапії пацієнтів, що страждають різними формами артеріальної гіпертензії. Препарат Ліпразиду може бути призначений, як у якості монотерапії, так і в комплексі з іншими лікарськими препаратами.

Спосіб застосування: Препарат призначений для перорального застосування. Таблетку рекомендується ковтати цілком, запиваючи необхідною кількістю рідини. У разі необхідності таблетку можна ділити. Препарат приймають незалежно від прийому їжі. Для досягнення максимального терапевтичного ефекту препарат рекомендується приймати в один і той же час доби. Тривалість курсу лікування і дози препарату визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта.
Дози препарату вказані в перерахунку на лізиноприл.
Дорослим зазвичай призначають препарат у початковій дозі 5-10мг препарату 1 раз на добу. У разі недостатнього зниження артеріального тиску через 1-2 тижні після початку терапії препаратом дозу лізиноприлу поступово збільшують. Рекомендованная підтримуюча дози препарату становить 20мг препарату 1 раз на добу.

Максимальна добова доза препарату для пацієнтів з нормальною функцією нирок становить 80мг.
Пацієнтам, що страждають порушенням функції нирок з кліренсом креатиніну більше 30мл/мін, а також пацієнтам з реноваскулярній артеріальною гіпертензією зазвичай призначають препарат у початковій дозі 2,5 мг 1 раз на добу.
Пацієнтам, що страждають порушенням функції нирок з кліренсом креатиніну менше 30мл/мін, протипоказано застосування препарату.
Перед початком терапії препаратом лікуючий лікар повинен надати пацієнтові повну інформацію про симптоми ангіоневротичного набряку.

Побічні дії: При застосуванні препарату у пацієнтів відзначали розвиток таких побічних ефектів:
З боку шлунково-кишкового тракту і печінки: нудота, блювота, порушення травлення, біль в епігастральній ділянці, сухість слизової оболонки рота, зниження апетиту, порушення стільця. У поодиноких випадках відзначали розвиток змін смакових відчуттів, жовтяниці, гепатиту та панкреатиту.
З боку центральної і периферичної нервової системи: запаморочення, головний біль, підвищена стомлюваність, порушення режиму сну і неспання, підвищена дратівливість, емоційна лабільність, парестезії, слабкість, судоми. У поодиноких випадках відзначали розвиток астенічного синдрому та сплутаності свідомості.

З боку серцево-судинної системи та системи кровотворення: надмірне зниження артеріального тиску, у тому числі ортостатична гіпотензія, порушення серцевого ритму, відчуття тиску і болю в грудях, тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія, нейтропенія, агранулоцитоз.
З боку сечовидільної системи: уремія, анурія, гостра ниркова недостатність, порушення функції нирок.
З боку лабораторних показників: лейкоцитоз, збільшення швидкості осідання еритроцитів, еозинофілія, зниження рівня натрію, магнію і хлору в крові, зміна рівня калію в крові, збільшення рівня кальцію, сечовини, креатиніну, білірубіну, холестерину і гліцеридів у крові, підвищення активності печінкових ферментів , зменшення толерантності до глюкози.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, алопеція, світлочутливість, набряк Квінке, бронхоспазм.
Інші: болі в м'язах і суглобах, кашель, порушення дихального ритму, підвищена пітливість, зниження потенції. При тривалому застосуванні препарату у пацієнтів можливий розвиток подагри.

Протипоказання: Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату та похідних сульфонаміду.
Препарат не призначають пацієнтам, що мають в анамнезі спадковий або ідіопатичний набряк Квінке, а також набряк Квінке, який був викликаний прийомом інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту.
Препарат не застосовують для терапії пацієнтів, які страждають важкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну менше 30мл/мін), анурією, двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки, а також для терапії пацієнтів, яким проводиться гемодіаліз з використанням високоміцних мембран (метилосульфонатні, поліакрилонітрильних ).
Препарат не використовують для терапії жінок в період вагітності і лактації, а також для лікування дітей віком молодше 18 років у зв'язку з відсутністю достовірних даних про безпеку застосування препарату у даних категорій пацієнтів.

Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам, страждаючим мітральним та /або аортальним стенозом, ішемічною хворобою серця, цереброваскулярними розладами, алкоголізмом, порушенням функції печінки і /або нирок, підвищенням рівня калію в крові, а також пацієнтам, яким належить оперативне втручання із застосуванням загального наркозу .
З обережністю призначають препарат при обструктивній формі гіпертрофічної кардіоміопатії, важкої серцевої недостатності, цукровому діабеті, порушенні водно-електролітного балансу, а також стенозі ниркових артерій.
Обережність слід дотримувати при призначенні препарату пацієнтам, що страждають гіповолемією, колагеновими, пацієнтам похилого віку, пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, а також пацієнтам, які дотримуються дієти з пониженим вмістом натрію.
Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам, робота яких пов'язана з управлінням потенційно небезпечними механізмами і водінням автомобіля.

Вагітність: Препарат не призначають жінкам у період вагітності. Перед початком терапії препаратом Ліпразиду у жінок дітородного віку рекомендується виключити вагітність.
При необхідності застосування препарату в період лактації слід проконсультуватися з лікарем і вирішити питання про переривання грудного вигодовування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами: При одночасному застосуванні препарат знижує терапевтичні ефекти гіпоглікемізуючих засобів.
Естрогени, нестероїдні протизапальні лікарські засоби, розчин натрію хлориду, циклоспорин, препарати калію та калійзберігаючі діуретики, а також симпатоміметичні лікарські засоби при одночасному застосуванні знижують ефективність препарату Ліпразиду.
При одночасному застосуванні препарату з індометацином, препаратами калію, калійзберігаючими діуретиками та циклоспорином, підвищується ризик розвитку гіперкаліємії.
Ентеросорбенти, тетрацикліни, холестирамін, холестипол та антацидні лікарські засоби знижують абсорбцію активних компонентів препарату Ліпразиду.
Петльові та тіазидні діуретики при одночасному застосуванні підсилюють гіпотензивний ефект препарату Ліпразиду.
Препарат при одночасному застосуванні підвищує токсичність дигоксину, уповільнює виведення літію та амантадину з організму, а також посилює терапевтичний ефект тубокурарину. Протипоказано одночасне застосування препарату з препаратами літію.

При одночасному застосуванні препарату з метилдопою можливий розвиток внутрішньосудинного гемолізу.
При одночасному застосуванні препарату з етиловим спиртом, барбітуратами та наркотичними лікарськими засобами підвищується ризик розвитку ортостатичної гіпотензії і гіпокаліємії.
При застосуванні препарату сочетано з серцевими глікозидами підвищується ризик розвитку гіпокаліємії.
Препарат при одночасному застосуванні з аміодароном підвищує ризик розвитку аритмії.
При застосуванні препарату сочетано із системними глюкокортикостероїдами, імуносупресивними і цитостатичними препаратами, прокаїнамідом і алопуринолом підвищується ризик розвитку лейкопенії.
Препарат посилює ефекти недеполяризуючих міорелаксантів та підвищує чутливість до тубокурарину при одночасному застосуванні.

Передозування: При застосуванні препарату в дозах, які значно перевищують рекомендовані, можливий розвиток дегідратації, гіпокаліємії, гіпонатріємії і гипохлоремии. Крім того, при застосуванні завищених доз препарату можливий розвиток важкої артеріальної гіпотензії та ангіоневротичного набряку.
При передозуванні показано промивання шлунка і прийом ентеросорбентів (у разі якщо після прийому препарату пройшло не більше 4:00), а також проведення заходів спрямованих на відновлення водно-електролітного балансу. При розвитку артеріальної гіпотензії пацієнту слід прийняти горизонтальне положення з піднесеною нижньою частиною тіла. Крім того, при артеріальній гіпотензії показано інфузійне введення 0,9% розчину натрію хлориду.
Для зниження рівня лізиноприлу в крові допускається проведення гемодіалізу.
При розвитку ангіоневротичного набряку показано введення 0,3-0,5 мл епінефрину підшкірно, а також призначення десенсибилизирующих засобів.
Лікування передозування повинно проводитися під постійним контролем медичного персоналу.

Форма випуску: Таблетки по 10 штук в контурній чарунковій упаковці, по 1 або 3 контурних чарункових упаковки в картонній пачці.

Умови зберігання: Препарат рекомендується зберігати в сухому місці далеко від прямих сонячних променів при температурі від 15 до 25 градусів Цельсія.
Термін придатності - 3 роки.

Синоніми: Лоприл Н, Ірузід.

Склад: 1 таблетка препарату Ліпразиду 10 містить:
Лізиноприлу дигідрату (в перерахунку на лізиноприл) - 10мг;
Гідрохлортіазиду - 12,5 мг;
Допоміжні речовини.

1 таблетка препарату Ліпразиду 20 містить:
Лізиноприлу дигідрату (в перерахунку на лізиноприл) - 20мг;
Гідрохлортіазиду - 12,5 мг;
Допоміжні речовини.

Увага! Перед використанням препарату Ліпразиду ви повинні проконсультуватися з лікарем. Дана інструкція із застосування наведена у вільному перекладі і призначена виключно для ознайомлення. Для отримання більш повної інформації просимо звертатися до анотації виробника.




© При використанні даного матеріалу посилання на MedicLab обов'язкове