Фозікард

Назва: Фозікард (Fosicard)

Фармакологічна дія: Фозікард - лікарський препарат, що володіє вираженим судинорозширювальну та антигіпертензивним дією. До складу препарату входить фозиноприл, який метаболізується в організмі з утворенням фармакологічно активного фозиноприлату. Механізм дії препарату пов'язаний з його здатністю пригнічувати активність ангіотензин-перетворюючого ферменту, внаслідок чого попереджається перетворення ангіотензину-I в ангіотензин-II, який має виражену вазоконстрікорним дією. Крім того, препарат уповільнює розпад брадикініну, який розширює судини. Препарат зменшує загальний периферичний судинний опір, знижує артеріальний тиск, при цьому зменшується перед-і постнавантаження на міокард.

Після перорального застосування препарат добре абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Терапевтичний ефект розвивається протягом 1:00, досягає максимуму протягом 2-6 годин і триває протягом 24 годин після одноразового застосування. При тривалому застосуванні препарату не відмічено розвитку толерантності до фозиноприлу. Максимальна плазмова концентрація досягається протягом 3:00 після перорального застосування. Для препарату характерна висока ступінь зв'язку з білками плазми (до 95%). Метаболізується з утворенням фармакологічно активного метаболіту - фозиноприлату. Виводиться у вигляді фозиноприлату нирками і печінкою. Період напіввиведення становить 11,5 годин.

Показання до застосування: Препарат застосовують для терапії пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію.
Крім того, препарат призначають у складі комплексної терапії пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю.

Спосіб застосування: Препарат призначений для перорального застосування. Таблетку рекомендується ковтати цілими, не розжовуючи та не подрібнюючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Препарат приймають незалежно від прийому їжі. Тривалість курсу лікування і дози препарату визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта.
Дорослим при артеріальній гіпертензії зазвичай призначають препарат у початковій дозі 10мг 1 раз на день. У разі необхідності дозу поступово збільшують до досягнення необхідного терапевтичного ефекту. Підтримуюча доза препарату звичайно становить 10-40мг 1 раз на день. У разі якщо монотерапія препаратом Фозікард не дає необхідного контролю над артеріальним тиском, пацієнтові призначають також діуретичні препарати.

У разі якщо пацієнт до початку терапії препаратом Фозікард приймав інші антигіпертензивні препарати або діуретики, слід припинити їх прийом за кілька днів до початку терапії фозиноприлом. Якщо немає можливості скасувати прийом діуретиків початкова доза фозиноприлу не повинна перевищувати 10мг, при цьому кожне підвищення дози повинно проходити під ретельним контролем лікаря.
Дорослим з хронічною серцевою недостатністю зазвичай призначають препарат у складі комплексної терапії, при цьому початкова доза фозиноприлу становить 5-10мг 1 раз на день. У разі необхідності дозу препарату поступово збільшують.
Максимальна добова доза препарату становить 40 мг.
Пацієнтам з порушенням функції нирок і пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна, однак на початку терапії вони повинні знаходитися під ретельним наглядом лікаря, який також повинен контролювати кожне збільшення дози препарату.

Побічні дії: При застосуванні препарату у пацієнтів відзначали розвиток таких побічних ефектів:
З боку шлунково-кишкового тракту і печінки: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, зміна смакових відчуттів, порушення стільця, сухість слизової оболонки рота. У поодиноких випадках відзначали розвиток панкреатиту, гепатиту і печінкової недостатності.
З боку серцево-судинної системи та системи кровотворення: зниження рівня гемоглобіну і гематокриту, анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, ортостатична гіпотензія, хворобаРейно, стенокардія, тахікардія. У поодиноких випадках відзначали розвиток аутоімунних захворювань і лімфаденопатії. У пацієнтів групи ризику можливий розвиток інфаркту міокарда та інсульту.
З боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, емоційна лабільність, порушення режиму сну і неспання, підвищена стомлюваність, парестезії, шум у вухах, порушення зору, сплутаність свідомості.

З боку сечовидільної системи: анурія, олігурія, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
З боку лабораторних показників: підвищення рівня калію, креатиніну, печінкових ферментів і білірубіну в крові, збільшення рівня сечовини крові, зниження рівня натрію в крові.
Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, алергічний риніт, бронхоспазм, еозинофільна пневмонія, псоріаз, синдром Стівенса-Джонсона, фотосенсибілізація. Можливо також розвиток набряку Квінке (набряк кишечника, губ, язика, гортані, особи) та анафілактичного шоку.
Інші: кашель, підвищена пітливість, міалгія, підвищення температури тіла, імпотенція, гінекомастія.

Протипоказання: Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату та інших лікарських засобів групи інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту.
Препарат протипоказаний пацієнтам, що страждають лактазной недостатністю, синдромом мальабсорбції глюкози-галактози, галактоземією, важкими порушеннями функції нирок, спадковим або ідіопатичним набряком Квінке, а також пацієнтам, що перенесли трансплантацію нирки.
Препарат не застосовують для терапії жінок в період вагітності і лактації, а також для лікування дітей і підлітків у віці молодше 18 років.
Препарат слід з обережністю призначати пацієнтам, що страждають цукровим діабетом, подагрою, порушенням функції нирок, стенозом артерії єдиної нирки або двостороннім стенозом ниркових артерій, порушенням відтоку крові від лівого шлуночка (стеноз аортального або мітрального клапана, стеноз гирла аорти), порушенням функції печінки.

З обережністю призначають препарат пацієнтам, що страждають на системний червоний вовчак, склеродермією, а також пацієнтам похилого віку і пацієнтам, робота яких пов'язана з управлінням потенційно небезпечними механізмами і водінням автомобіля.
У зв'язку з підвищеним ризиком розвитку артеріальної гіпотензії, інфаркту міокарда та інсульту мозку препарат слід з обережністю призначати пацієнтам з важкою серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця, порушенням церебрального кровотоку.
Слід дотримуватися обережності, призначаючи препарат пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, так як використання мембран з високою проникністю підвищує ризик розвитку анафілактичних реакцій. Підвищення ризику розвитку анафілактичних реакцій відзначається також у пацієнтів під час проведення аферезу з використанням сульфату декстрану.

Вагітність: Препарат не застосовують для терапії жінок в період вагітності. Перед початком терапії препаратом Фозікард слід виключити вагітність. Жінкам дітородного віку рекомендується використовувати надійний метод контрацепції в період терапії препаратом Фозікард. У разі якщо жінка планує вагітність, слід відмінити прийом препарату.
При необхідності застосування препарату в період лактації слід проконсультуватися з лікарем і вирішити питання про переривання грудного вигодовування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами: При одночасному застосуванні препарату з препаратами калію і калійзберігаючими діуретиками підвищується ризик розвитку гіперкаліємії.
При одночасному застосуванні препарату з тетрациклічними антидепресантами, анестетиками, антипсихотичними, антигіпертензивними і діуретичними лікарськими засобами, а також нітратами відзначається посилення терапевтичного ефекту фозиноприлу. У разі якщо пацієнт отримує терапію діуретиками слід скасувати їх прийом за кілька днів до початку терапії препаратом Фозікард.
Препарат підвищує плазмові концентрації іонів літію при одночасному застосуванні з препаратами літію.
При одночасному застосуванні препарату з антацидами відзначається зниження абсорбції фозиноприлу. При необхідності одночасної терапії цими препаратами слід дотримуватися інтервал не менше 2:00 між їх прийомами.

Ненаркотичні анальгетики при одночасному застосуванні з препаратом знижують його гіпотензивний ефект, крім того, при одночасному застосуванні цих препаратів підвищується ризик розвитку нефротоксичної дії.
Лікарські засоби, що володіють симпатоміметичної активністю, знижують гіпотензивну дію фозиноприлу при одночасному застосуванні.
Препарат при одночасному застосуванні посилює терапевтичні ефекти пероральних протидіабетичних засобів та інсуліну і підвищує ризик розвитку гіпоглікемії. При необхідності одночасного застосування даних препаратом слід ретельно підбирати дозу гіпоглікемічних засобів.
Відзначається збільшення ризику розвитку лейкопенії при одночасному застосуванні препарату Фозікард з цитостатиками, алопуринолом, прокаїнамідом і імунодепресивними засобами.

Передозування: При застосуванні завищених доз препарату у пацієнтів відзначається розвиток головного болю, запаморочення, артеріальної гіпотензії, у тому числі ортостатичної гіпотензії, порушень серцевого ритму (брадикардії). При подальшому підвищенні дози препарату можливий розвиток порушень водно-сольового балансу, гострої ниркової недостатності і ступору.
Специфічного антидоту немає. При передозуванні показано промивання шлунка і прийом ентеросорбентів (якщо після прийому препарату пройшло не більше 30 хвилин). Крім того, показано проведення симптоматичної терапії, зокрема при розвитку артеріальної гіпотензії пацієнту слід прийняти горизонтальне положення з піднесеною нижньою частиною тіла. Для нормалізації артеріального тиску вводять ангіотензин-II або катехоламіни, можливо також внутрішньовенне інфузійне введення ізотонічного розчину натрію хлориду для збільшення об'єму циркулюючої крові. При розвитку брадикардії показане введення атропіну. У разі необхідності проводять заходи спрямовані на підтримку функції серцево-судинної системи, зокрема використання тимчасового пейсмейкера.
Проведення гемодіалізу неефективно.
Терапія важкої передозування препарату повинна проводитися в умовах стаціонару.

Форма випуску: Таблетки, що містять 5, 10 або 20 мг активної речовини, по 14 штук в контурній чарунковій упаковці, по 2 контурні чарункові упаковки в картонній коробці.
Таблетки, що містять 5, 10 або 20 мг активної речовини, по 10 штук в контурній чарунковій упаковці, по 3 контурні чарункові упаковки в картонній коробці.

Умови зберігання: Препарат рекомендується зберігати в сухому місці далеко від прямих сонячних променів при температурі від 15 до 25 градусів Цельсія.
Термін придатності - 2 роки.

Синоніми: Моноприл, Фозінотек.

Склад: 1 таблетка препарату Фозікард 5 містить:
Фозиноприлу натрію - 5 мг;
Допоміжні речовини, в тому числі лактози моногідрат.

1 таблетка препарату Фозікард 10 містить:
Фозиноприлу натрію - 10мг;
Допоміжні речовини, в тому числі лактози моногідрат.

1 таблетка препарату Фозікард 20 містить:
Фозиноприлу натрію - 20мг;
Допоміжні речовини, в тому числі лактози моногідрат.

Увага! Перед використанням препарату Фозікард ви повинні проконсультуватися з лікарем. Дана інструкція із застосування наведена у вільному перекладі і призначена виключно для ознайомлення. Для отримання більш повної інформації просимо звертатися до анотації виробника.




© При використанні даного матеріалу посилання на MedicLab обов'язкове