Головна » Гіди по здоров'ю » Хвороби очей » Загальна характеристика міопії

Загальна характеристика міопії

Міопія, будучи діскутабельной у багатьох відношеннях клінічної рефракцією ока, завжди привертала до себе пильну увагу як дослідників різних поколінь, так і суспільства в цілому. Це зрозуміло, оскільки масив короткозорих в кожній популяції коливається в межах 20-25%, а серед школярів може досягати і істотно великих цифр - 32% (Аветисов Е.С. і співавт., 1987). Природно, самі міопії стурбовані насамперед тим, що мають не повну, як емметропія, гостроту зору для далі і повинні постійно користуватися засобами корекції. Ситуація ускладнюється ще й тим, що короткозорість нерідко виявляє схильність до прогресування, особливо у швидко зростаючих дітей. Зрозуміло, що всі ці обставини створюють для міопії вкрай негативний імідж, який підтримується ще й не зовсім чіткими медичними трактуваннями її клінічної суті і структури.

Термін «міопія» в прямому (рефракційної) сенсі означає лише те, що головний фокус оптичної системи ока конкретного індивідуума знаходиться перед сітківкою. І нічого більше. У клінічній же практиці цей термін, в силу давно сформованих традицій, об'єднує як би в одне ціле зовсім різні види короткозорості - від аномальних до патологічних. Саме ця обставина зазвичай і вносить плутанину в суспільне та індивідуальне свідомість.

Як показали фундаментальні дослідження А. Штейгер (Steiger A., ??1913) і Е.Ж. Трону (1956), аметропії будь-якого виду потрібно розглядати в якості біологічних варіантів емметропіі. Правда, Е.Ж. Трон уточнив, що це положення стосується лише випадків, коли міопія не перевищує 6,0 дптр, а гіперметропія -11,0 дптр. Варіанти, що виходять за межі зазначених величин, слід відносити вже до патології. Ця точка зору підтримується не всіма офтальмологами. Проте практично ніхто не заперечує, що міопія може виступати і як варіаційної норми, і як патологічний стан. А раз це так, то й медичні підходи до пацієнтів з міопією повинні бути різними.

Накопичений досвід показує, що до безумовно патологічних станів слід відносити вроджену та спадкову короткозорість, придбану короткозорість високих ступенів, а також з вираженими поліморфними змінами на очному дні. Вимагають спостереження та лікування діти з звично надмірною напругою акомодації і ознаками активного росту очних яблук.




© При використанні даного матеріалу посилання на MedicLab обов'язкове