Головна » Гіди по здоров'ю » Відновлювальна медицина » Поразки серцево-судинної системи

Поразки серцево-судинної системи

Порушення діяльності серцево-судинної системи подібні при багатьох інфекційних хворобах. Більшості інфекцій властива тахікардія (ангіна, скарлатина, сальмонельоз та ін.) Відносна брадикардія - (почастішання пульсу не відповідає висоті лихоманки, як би відстає від неї) спостерігається при черевному тифі, паратифі, грипі, менінгіті. Для вірусних гепатитів та ботулізму характерна абсолютна брадикардія, вона спостерігається і у реконвалесцентів після інфекційних хвороб.

Найбільш часті ураження з боку серцево-судинної системи: міокардити (дифтерія), міокардіодистрофії (ангіни, ботулізм, тонзиліт, токсоплазмоз), вегетосудинна дистонія (черевний тиф, гепатити, ВІЛ-інфекції, харчові токсикоінфекції).

Застосування засобів ЛФК з лікувальною метою вирішує завдання ліквідації залишкових порушень після перенесеної хвороби, відновлення рівноваги організму з середовищем. В процесі лікування хворого в період одужання не так важливо інфекційне начало,. Ак характер і ступінь ураження органів і систем. При всіх інфекційних захворюваннях страждають, як правило, серцево-судинна і бронхолегочная системи, тому методи відновлення (ЛФК, масаж, фізіотерапія) повинні будуватися за принципом ведення хворих при захворюваннях цих систем організму. Якщо поразка більше стосується шлунково-кишкового тракту або опорно-рухового апарату, то метод ЛФК повинен бути обгрунтований відповідними клініко-функціональними дослідженнями.

Вибір засобів ЛФК, визначення обсягу та інтенсивності навантаження залежать від клінічної картини хвороби, віку хворого, супутніх захворювань, толерантності до зростаючих фізичних навантажень. Заняття ЛФК будуються за принципом послідовно зростаючій за інтенсивністю фізичного навантаження з тим, щоб розширювати обсяг тренування поступово, не викликаючи перенапруги основних систем організму та погіршення самопочуття хворого.

Засоби ЛФК слід застосовувати вже в початковому періоді одужання при поліпшенні загального стану хворого і зниженні температури до нормальної, а в деяких випадках - до субфебрильної. В цей період фізичні вправи надають тонізуючу дію, забезпечуючи поступову активізацію функцій всіх органів і систем та профілактику можливих ускладнень з боку легень (пневмонія, плеврит, бронхіт), периферичних судин (тромбофлебіт), опорно-рухового апарату (артрит, деформація суглобів і ін ).

У заняттях ЛФК (у перші дні) поряд з тонізуючу вправами (ізотонічного характеру) для дрібних і середніх м'язових груп і суглобів у поєднанні з дихальними (статичного і динамічного характеру) використовують ізометричні вправи для різних м'язових груп, які надають фізіологічну дію на судинну систему, вправи на розслаблення м'язів і координацію рухів.

Руховий режим диктує вибір засобів ЛФК: фізичні вправи в палаті, залі ЛФК, заняття в кабінетах трудотерапії та психологічного розвантаження. У процедурі ЛГ поєднують фізичні вправи ізотонічного і статичного характеру, виконувані хворим в і.п. лежачи, сидячи і стоячи. Крім того, ЛГ включає лікувальну дозовану ходьбу, заняття на тренажерах. Поступово зростаюча фізичне навантаження сприяє адекватної тренуванні серцевого м'яза, нормалізує центральний і периферичний судинний тонус, готує хворого до виконання побутових і професійних навантажень.

Ефективність ЛГ залежить від режиму рухової активності хворого і адекватно підібраною фізичного навантаження, яку дозують шляхом вибору в.п., характеру і ступеня складності вправ, темпу їх виконання, кількості повторень, амплітуди руху з урахуванням фізичної активності кожного хворого.

При інфекційно-алергічному міокардиті в періоді стихання, при латентному перебігу, синусової тахікардії призначають синусоїдальні модульовані струми (СМТ) паравертебрально на грудний відділ хребта, гальванічний комір, електрофорез лікарських речовин, електроаерозолі антиаритмічних препаратів, електросонтерапію.

При артеріальній гіпертензії, гіпотонічній хворобі та ІХС, супутніх інфекційної патології, електротерапію призначають з урахуванням основного захворювання. Якщо вона не протипоказана, лікування проводять за загальноприйнятими методиками.




© При використанні даного матеріалу посилання на MedicLab обов'язкове