Вульвіт

Вульвіт - Запалення зовнішніх статевих органів (вульви). У жінок репродуктивного періоду вульвіт частіше розвивається вторинно при кольпіті, ендоцервіциті, ендометриті, аднекситі. Первинний вульвіт зустрічається у дорослих при діабеті, недотриманні правил гігієни (попрілість шкіри при ожирінні), при термічних, механічних (травми, садна, расчеси), хімічних впливах на шкіру зовнішніх статевих органів.

При гострому вульвіт хворі пред'являють скарги на свербіж, печіння в області зовнішніх статевих органів, іноді загальне нездужання. Клінічно захворювання проявляється гіперемією і набряком вульви, гнійними або серозно-гнійними виділеннями збільшенням пахових лімфатичних вузлів. У хронічній стадії клінічні прояви вщухають, періодично з'являються свербіж печіння.

До додаткових методів діагностики вульвіта відноситься бактеріоскопічне і бактеріологічне дослідження виділень зовнішніх статевих органів для виявлення збудника захворювання.

Лікування вульвіта полягає в усуненні що викликала його супутньої патології. Призначають промивання піхви настоєм трав (ромашки, календули, шавлії, звіробою), розчинами антисептиків (диоксидина, мірамістину, хлоргексидину, октінісепта, перманганату калію та ін.) Використовують комплексні антибактеріальні препарати, ефективні щодо багатьох патогенних бактерій, грибів, трихомонад: поліжінакс, тержинан, нео-Пенотран, макмірор для введення в піхву щоденно протягом 10-14 днів. Після стихання запальних змін місцево можна застосовувати мазі з вітамінами А, Е, солкосерил, актовегін, обліпихова олія, масло шипшини та ін для прискорення репаративних процесів. При вираженому свербінні вульви призначають антигістамінні препарати (димедрол, супрастин, тавегіл та ін), місцево-анестезуючі засоби (анестезіновая мазь).




© При використанні даного матеріалу посилання на MedicLab обов'язкове