У частини ВІЛ-інфікованих дітей з перинатальним шляхом зараження клінічні прояви виникають рано, захворювання швидко прогресує на першому році життя.
У частини ВІЛ-інфікованих дітей симптоми СНІДу не проявляються до шкільного чи навіть до підліткового віку.
Період новонародженості
У ВІЛ-інфікованих жінок діти частіше народжуються недоношеними і (або) із затримкою внутрішньоутробного розвитку, тобто з нижчою масою тіла, ніж у неінфікованих жінок.
У дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками, частіше можуть спостерігатися інші інфекції, зараження якими відбулося в перинатальний період (сифіліс, гепатит, герпес-інфекція, цитомегаловірусна інфекція та ін).
Збільшення лімфатичних вузлів
Збільшення периферичних лімфатичних вузлів є одним з ранніх симптомів ВІЛ-інфекції у дітей. Основні ознаки генералізованої лімфаденопатії при ВІЛ-інфекції:
Збільшення одного або більше периферичних лімфатичних вузлів розміром приблизно 0,5-1см у двох групах чи білатерально в одній групі; Лімфатичні вузли безболісні при пальпації, не спаяні з оточуючими тканинами, шкіра над ними звичайного кольору і температури; Збільшення лімфовузлів носить стійкий характер, триває 3 місяці та більше і не пов'язано з гострими запальними процесами. Збільшення печінки та селезінки - Ранній часто спостережуваний симптом ВІЛ-інфекції, пов'язаний з безпосереднім впливом ВІЛ.
Порушення темпів фізичного розвитку Порушення збільшення маси тіла і зниження темпів росту при ВІЛ-інфекції пов'язано:
з частими інфекційними захворюваннями; з підвищеними енергетичними витратами організму; з порушенням всмоктування поживних речовин у кишечнику; з різними соціальними причинами. Синдром виснаження при ВІЛ-інфекції належить до діагностичних критеріїв СНІДу і визначається як:
втрата більше 10% маси тіла; підвищення температури тіла постійного чи інтермітуючого характеру протягом 30 днів і більше; хронічна діарея (дворазові та більше рідкі випорожнення) протягом 30 днів і більше. Поразка шкіри. Поряд з частими інфекційними ураженнями шкіри (грибковими, бактеріальними, вірусними) при ВІЛ-інфекції у дітей спостерігаються себорейний чи атопічний дерматит, короста, контагіозний молюск, васкуліт, плямисто-папульозний висип.
Поразка дихальної системи при ВІЛ-інфекції у дітей може бути обумовлено збудниками, а також опортуністичними інфекціями. Опортуністичної інфекцією, яка спостерігається найчастіше у дітей, є, пневмоцистна пневмонія.
Поразка серцево-судинної системи , Зокрема серцева недостатність, найчастіше спостерігається у ВІЛ-інфікованих дітей з клінічними проявами СНІДу і (або) з важким ступенем імуносупресії.
Ураження шлунково-кишкового тракту Клінічні прояви: зниження апетиту, нудота і блювота; хронічна діарея; збільшення живота, обумовлене здуттям кишок і збільшенням розмірів печінки і селезінки; випадання прямої кишки. Нефропатія Клінічними ознаками нефропатії є,: протеїнурія; нефротичний синдром; ниркова недостатність. Ураження центральної нервової системи Поразка ЦНС зустрічається більш ніж у половини дітей у стадії СНІДу. Причинами є:
безпосереднє прогресуюче вплив ВІЛ на клітини нервової системи; опортуністичні інфекції і пухлини; токсичний вплив медикаментів. Зміни в аналізі крові У більшості дітей при ВІЛ-інфекції відзначають зміни в загальному аналізі крові: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Опортуністичні інфекції Серед опортуністичних інфекцій у дітей найчастіше спостерігаються: пневмоцистна пневмонія, мікози, бактеріальні інфекції, у тому числі туберкульоз і атипові мікобактеріози; захворювання, обумовлені групою герпес-вірусів; паразитози (токсоплазмоз, криптоспоридіоз). Для ВІЛ-інфікованих дітей характерні часті гострі респіраторні вірусні інфекції, важкі бактеріальні інфекції з тенденцією до затяжного, рецидивуючого перебігу і генералізації.
Бактеріальні інфекції у ВІЛ-інфікованим дітей перебігають важко, зі схильністю до рецидивування. Найчастіше спостерігаються гнійний отит, синусит, менінгіт, пневмонії.
Пухлини Пухлинні процеси у ВІЛ-інфікованих дітей виникають рідко. Найбільший ризик виникнення новоутворення у 3 стадії захворювання (стадія СНІДу). Основними причинами розвитку пухлин є:
дефіцит імунних факторів, які контролюють розвиток пухлин; канцерогенний вплив вірусу Епштейна-Барр, вірусу герпесу 8-го типу; вплив лікарських препаратів, які використовувалися впродовж внутрішньоутробного і неонатального періодів.